Головне управління ДПС у Донецькій області інформує

Дата: 13.08.2021 15:35
Кількість переглядів: 107

Хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що 21.07.2021 набрав чинності Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Цим законом врегульовано особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

Громадянам України пропонується легалізувати свої доходи та майно, набуті до 1 січня 2021 року, за які з будь-яких причин податки не були сплачені раніше, шляхом подання одноразової добровільної декларації та сплати спеціального збору.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

- фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи;

- фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків. Тут маються на увазі податки, які підлягають сплаті фізичною особою особисто чи через податкового агента із зазначених доходів.

Визначення фізичної особи як «резидента» для цілей Податкового кодексу України (далі ПКУ) регулює пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Так,  фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

 У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

 Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

 

  1. Більше 700 мільйонів гривень вже надійшло до місцевих бюджетів від власників та орендарів земель Донеччини

 

З початку року місцеві бюджети Донецької області отримали 708,4 млн гривень плати за землю, що на 97,6 млн грн більше за минулорічні показники. Переважну частину надходжень отримано від юридичних осіб, які перерахували 621,1 млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. В свою чергу, фізичні особи перерахували 87,3 млн гривень.

Цього року у формуванні місцевих бюджетів за показником найбільших надходжень плата за землю посідає друге місце, поступившись лише податку на доходи фізичних осіб. За результатами січня-липня поточного року загальна питома вага плати за землю у надходженнях місцевих бюджетів складає 8,2 відсотків.

За територіальною приналежністю найбільші надходження податку за землю сплачено за землі м. Маріуполя – 162,2 млн грн, землекористувачі Слов’янського району поповнили бюджет на 78,6 млн грн, м. Краматорськ - на 78,3 млн гривень.

Податкова служба Донеччини нагадує, що нарахування сум податку за землю фізичним особам було проведено контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки до 1 липня 2021 року. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

 

  1. Щодо заповнення графи «Адреса розміщення ГО» в заяві про реєстрацію програмних РРО

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує суб’єктів господарювання, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F1316602. 

В графі «Адреса розміщення ГО» реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО необхідно зазначити дані, які повністю збігаються з адресою об’єкта оподаткування в облікових даних.

У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому, для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

 

 

  1. Добровільне декларування: активи, які звільняються від оподаткування

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що 21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Так, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Пунктом 10 підрозділу 94 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

– активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень;

– квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120 кв. м;

– будинок/будинки – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 240 кв. м;

– технічні споруди до 60 кв. м;

– земельні ділянки – у межах норм безоплатної приватизації;

– один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Донецькій області у мережі Facebook.

 

 

  1. До уваги платників екологічного податку!

Справляння екологічного податку регламентується розділом VIII Податкового Кодексу України (далі - ПКУ). 

  Статтею 240 ПКУ визначено, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

  • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
  • розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Згідно з п. 242.1 ст.242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі
500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Відповідно до  п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 17.08.2015 р. № 715, та подають їх протягом 
40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів. Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

  • за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
  • за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк        - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Звертаємо вашу увагу, що граничний термін подання податкової декларації та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за II квартал
2021 року: 09 серпня та 19 серпня поточного року відповідно.

 

 

 

  1. Донеччина: надходження за спеціальне використання водних об’єктів склали майже 61 млн гривень

 

За сім місяців 2021 року платники рентної плати за спеціальне використання води Донецької області перерахували до бюджетів всіх рівнів 61 млн гривень - повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області Віталій Долгальов. Ця сума майже порівну розподілена між державним та місцевими бюджетами, 33,5 млн грн та 27,5 млн грн відповідно.

Саме за рахунок частини збору, що надходить до скарбниць місцевих громад, фінансуються потреби бюджетної сфери місцевих громад та соціальні програми по екологічному оздоровленню річок та водоймищ Донецької області.

Як прокоментував Віталій Долгальов, більше половини усіх надходжень з плати за воду традиційно забезпечили підприємства м. Маріуполя – 36,4 млн грн, також підприємства міст Бахмут та Краматорськ забезпечили надходження цього податку у сумі 11,1 млн грн та 4,7 млн грн відповідно.

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що граничний термін сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води за ІІ квартал 2021 року – 19 серпня 2021 року.

 

 

  1. Особи, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що згідно з пунктом 3 підрозділу 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні  не можуть бути:

  • особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
  • особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;

особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Нагадаємо, що перелік законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, включає, серед іншого, наступні законодавчі акти:

Закон України від 5 жовтня 1995 року № 356/95-ВР «Про боротьбу з корупцією» (втратив чинність);

Закон України від 11 червня 2009 року № 1506-VI «Про засади запобігання та протидії корупції» (втратив чинність);

Закон України від 7 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» (втратив чинність);

Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (чинний).

Отже особи, які починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мають подавати «антикорупційні» декларації відповідно до зазначених законів не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, передбаченим підрозділом 9-4 розділу ХХ ПКУ.

Проте, це обмеження не зачіпає осіб, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади. Такі особи можуть подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію і за умови дотримання інших вимог, визначених підрозділом 9-4 розділу ХХ ПКУ, розраховувати на державні гарантії та звільнення від відповідальності передбачені цим підрозділом.

 

  1. Декларація з ПДВ: коригування податкових зобов’язань

Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

В.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області Людмила Паша повідомила, що відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1
ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

 

 

 

  1. Робота податкової служби Донеччини додала до бюджету більш 123 млн гривень  

Зростання рівня податкової заборгованості обмежує можливості впливу на соціально-економічну ситуацію в країні, загрожує її фінансовій безпеці та перешкоджає стабілізаційним процесам та економічному зростанню.

Тому робота працівників Податкової Донеччини найперше скерована на своєчасне виявлення ризиків несплати податків, що дозволяє локалізувати та припинити ці схеми, а також суттєво збільшити надходження податкових платежів. Друге – це застосування податківцями всіх заходів, визначених нормами Податкового Кодексу України, щодо погашення податкового боргу.

Так, за січень – липень поточного року Головним управлінням ДПС у Донецькій області з метою забезпечення погашення податкового боргу, проведено опис майна боржників у податкову заставу на загальну суму
379,4 млн гривень. Від реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, до бюджету надійшло 2,8 млн гривень.

До адміністративного суду Донецької області спрямовано позовні заяви щодо стягнення коштів з рахунків платників податків в обслуговуючих банках. На підставі прийнятих судових рішень до банківських установ направлено
23010 інкасових доручень, за результатами яких до бюджету стягнуто
2,3 млн гривень.

Податковою Донеччини забезпечені надходження в рахунок погашення податкового боргу за січень – липень поточного року у сумі 123,1 млн гривень.  

Вкотре Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує про необхідність своєчасної сплати податків та зборів та звертає увагу, що наявність боргу перед державою, насамперед, свідчить про безвідповідальне ставлення платників податків до виконання своїх Конституційних обов’язків. Сплачуйте податки вчасно – не наражайте свій бізнес на неприємності!

 

 

  1.  Донеччина: за 7 місяців поточного року складено 90 матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень

 

Як зазначили в управлінні боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управляння ДПС у Донецькій області, за січень-липень 2021 року за результатами дослідження діяльності суб’єктів господарювання Донеччини складено та передано до правоохоронних органів 90 матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень (з них 11 правопорушень в сфері контролю за державними закупівлями).

За напрямком «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» згідно зі ст.209 Кримінального процесуального кодексу України  складено 55 матеріалів, за якими сума виявлених легалізованих доходів склала 6,6 млрд гривень.

За напрямком «Суспільно небезпечні протиправні діяння, що передували легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» складено 90 матеріалів за ознаками предикатних злочинів, загальна сума встановлених збитків – 8,8 млрд гривень.

За результатами розгляду переданих матеріалів 79 з них вже приєднано до кримінальних проваджень, обліковано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) 4 кримінальних правопорушень.

 

 

Підписатися на Facebook  

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора