Вас вітає Нікольська громада!
Нікольська об’єднана територіальна громада утворилася 17 липня 2020 року і налічує 27 сіл колишнього Нікольського району. 1 селище міського типу; 26 сільських населених пунктів. Територія громади – 78217,1 га загальної площі, входить в Донецько-Придніпровський округ і Нікольсько-Бойківський природно-сільськогосподарський район. Площа населених пунктів територіальної громади - 54,819 кв. км. Адміністративним центром є смт Нікольське (7867 осіб). Межує з Мангушською, Кальчицькою ОТГ Маріупольського району та Запорозькою областю.
В давнину наша місцевість являла собою безмежний ковиловий степ, що буйствує весняним різнотрав'ям і вигорає влітку під спекотним південним сонцем.
М'який клімат, море та річки багаті рибою з давніх часів приваблювали людину. Землі Приазов’я полюбились кочовим племенам, переважно скотарям: скіфам, сарматам, кіммерійцям. Але історія нашого краю почалася набагато раніше. Найдавніші знахідки належать до періоду палеоліту, які свідчать про стоянки людей кам’яного віку (с. Федорівка).
Приазовські степи стали батьківщиною багатьох античних племен: у VII столітті до нашої ери з-за Дону прийшли скіфи, витіснивши кіммерійців. За 5 століть скіфів витіснили сармати, поховання яких знайдено неподалік від с. Шевченко.
Найяскравіші пам’ятники мистецтва і вірувань половецького народу на території громади – кам’яні фігури половецьких воїнів і жінок («кам’яні баби»), які збереглись до наших днів.
А 31 травня 1223 року відбулась битва на річці Калка між монголо- татарськими ордами та об’єднаними військами руських князів і половців, яка закінчилась повної поразкою русичів. Вчені досі сперечаються про річку Калка і місце легендарної битви. Є декілька схожих за описом місць: річка Каратиш, Кальміус та Кальчик. Одне з цих місць знаходиться на території Нікольської громади в районі заповідника «Кам’яні Могили».
До приходу в Приазов'я переселенців з Кримського півострова місцевість залишалась малозаселеною, а землі — необроблюваними. Із закінченням війни 1774 року переселення греків із Криму було зведено в ранг державної політики.
На початку ХІХ століття почали розселяти на степові ділянки нашого краю менонітів. З’явилось 5 колоній, що склали Маріупольський менонітський округ: у 1839 р. – Бергталь (Петропавлівка, зараз с. Республіка), у 1837 р. – Шенфельд (зараз с. Ксенівка), у 1838 р. – Шенталь (зараз Новороманівка), у 1841 р. – Гейбуден (зараз с. Сергіївка), у 1852 р. – Фридрихсталь (зараз с. Федорівка).
У 1807 році з дозволу уряду селяни з Краснінського повіту Смоленської губернії оселились у степах біля ріки Темрюк і заснували с. Темрюк. Серед поселенців були не тільки росіяни, а й українці, незначна частина білорусів і євреїв.
Початок заснування селища Нікольське припадає на першу третину XIX ст., коли козаки Азовського козацького війська, яке складалося з вихідців із Задунайської Січі, на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, вирішили оселитися на споконвічній запорізькій землі. Саме тоді і були засновані три станиці: Покровська, Новоспасівська та Петровська, а також 15 хуторів, в тому числі і хутір Гладкий. Така була перша назва смт Нікольське.
Головний сектор економіки громади – аграрний, тому одним з пріоритетних напрямків роботи визначено розвиток саме сільського господарства та на його базі – відродження села і розбудова соціальної сфери. На території ради ведуть сільськогосподарську діяльність 84 сільськогосподарських підприємства, з них 62 фермерських господарства.
Безпосередня близькість до великого промислового центру Донбасу – Маріуполя визначила розвиненість транспортної інфраструктури. Усі населені пункти громади пов'язані автошляхами із твердим покриттям. Її територію перетинає автомобільний шлях національного значення Н 08 з Борисполя. До 2017 року автошлях закінчувався у місті Запоріжжя, але постановою Кабінету Міністрів від 9 серпня 2017 року № 654 до автошляху H 08 включено автошлях Т 0803, внаслідок чого його кінцевий пунктом став Маріуполь.
Територією громади протікають декілька малих річок і потічків: Кальчик, Темрюк, Каратиш, Калець, Берда та інші. Зароджуються вони на Приазовській височині та впадають в Азовське море. Природні джерела не здатні забезпечити район водою, тому її накопичують у ставках та водосховищах для зрошення, риборозведення. А ще ці ставки використовуються населенням громади для відпочинку. В лісах Нікольської селищної ради є зайці-русаки, лисиці, вепри, косулі, фазани та багато інших тварин та птахів, зокрема дрофи, яких раніше не було.
Природно-заповідний фонд на території громади включає в себе:
• Відділення Українського державного степового природного заповідника Національної академії наук України,
• Регіональний ландшафтний парк «Меотида»,
• Ентомологічний заказник місцевого значення «Кальчицький»,
• Ентомологічний заказник місцевого значення «Старченківський»,
• Лісовий заказник місцевого значення «Азовська дача»,
• Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Кручі»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Гірська долина»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Караташ»,
• Ботанічний заказник місцевого значення «Суженський»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Бесташ»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Степ на Солоній»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Кальчицький ліс»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Кальчицький - 2»,
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Панасова Верхня»,
• Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Чердакли».
Урочище «Кам'яні Могили» — це гірська країна в мініатюрі. Вона контрастує з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються як фантазії художників. Є невеликі гроти, мальовничі долини й ціла низка казкових краєвидів. Саме тут, в джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов'ї. Ця місцевість бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою, чарує незрівнянними ароматами та незайманістю степових трав. З ранньої весни до пізньої осені заповідник відвідується туристами. Він зустрічає їх кольоровим килимом трав та повітрям, просякнутим пахощами квітів. Щорічно тут на початку червня проходить історичний фестиваль «Дике поле. Шлях до Європи».
Всім зацікавленим ми пропонуємо декілька маршрутів, пов’язаних із пізнанням прекрасного, відвідуванням природних ландшафтів, ознайомленням з сільською архітектурою, поклонінням релігійним святиням тощо. Більш детально ознайомитися з цими маршрутами можна за посиланням: Путівник «Час для мандрівки Нікольщиною» https://drive.google.com/file/d/1StuKg4DHiy8M4eRU6a5iInVnSaieoBCB/viewfbclid=IwAR1UNRM_Eiz_0fB8MoWKG7J4vimeFAW_IevZ28AD1d72EseLN5gaMYp5nP0
Матеріал у путівнику згрупований за шістьома темами: «Нікольщина духовна», «Легенди краю», «Героїчне минуле Нікольщини», «Живі традиції сільського господарства Нікольщини», «Заповідна природа Нікольщини», «Музейні скарби Нікольщини». За цими маршрутами можуть відбуватися екскурсії для різних категорій гостей громади.
Ласкаво просимо до наших визначних місць!