Податкова інспекція інформує
1.Як відкрити спеціальний рахунок для цілей одноразового добровільного декларування
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Нацбанк постановою від 05.08.2021 № 83 затвердив Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.
Банк до відкриття спеціального рахунку та внесення коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою здійснює:
- належну перевірку суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
- перевірку наявності декларанта в переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, а також спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Також банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Банк відкриває спеціальний рахунок відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів. Декларант додатково до документів про відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.
Так, декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті "Призначення платежу / зміст операції" зазначає "добровільне декларування".
Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок. Окрім того, декларант може подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та іноземній валюті у готівковій формі або банківських металах на спеціальному рахунку, та у такому разі подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.
Вимоги Податкового кодексу щодо відкриття декларантом поточних рахунків із спеціальним режимом використання в банках України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.
Крім того, нормами підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу та Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України.
- Декларування 2021 добігає кінця
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що громадяни мають право добровільно подати декларацію про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку за витратами, визначеними ст. 166 Податкового кодексу України.
Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати.
Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку:
– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;
– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);
– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;
– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2021 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
- Одноразове добровільне декларування: кошти на депозитному (вкладному) банківському рахунку
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 1 вересня триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, під час якої громадяни мають можливість задекларувати активи, з яких раніше не були сплачені податки.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПК України, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пунктом 14.1 статті 14 ПК України активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
- Щодо декларування об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій власності кількох осіб
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 1 вересня триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, під час якої громадяни мають можливість задекларувати активи, з яких раніше не були сплачені податки.
Кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкту нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пунктом 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
– квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
– житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. метрів.
Відповідно до частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (частина перша ст. 357 ЦКУ).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).
Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно з частиною третьою ст. 369 ЦКУ співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкту нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.
- Як подати Заяву про внесення змін до Державного реєстру
ФО – платників податків за ф. № 5ДР не відвідуючи податкову
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що фізична особа – платник податків за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» може подати Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР на себе та/або своїх дітей за наявності свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для цього на комп’ютері, підключеному до мережі Інтернет, за допомогою веб-браузера знайдіть «Електронний кабінет платника» за посиланням cabinet.tax.gov.ua. Використовуючи кваліфікований електронний підпис (КЕП) увійдіть до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), зокрема:
- оберіть кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП), в якому отримували КЕП;
- оберіть особистий електронний ключ (Key-6.dat або інший, залежно від КНЕДП), вибравши відповідний файл з електронного носія (USB-накопичувач, СD/DVD-диск) або з відповідного каталогу на персональному комп’ютері;
- введіть пароль захисту та натисніть «Зчитати». Після того, як ключ буде успішно завантажено, натисніть «Увійти».
У головному меню особистого кабінету в розділі «ЕК для громадян» оберіть «Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (5ДР)» на натисніть кнопку <+Створити>.
Заповніть Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків відповідно до «Пам’ятки для заповнення Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків».
Крім того, додайте форму F1314501 та ознайомтесь з «Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків».
Додайте форму F1360102 «Документ довільного формату», який використовується для подання сканованих копій необхідних документів. Усі документи мають бути збережені в одному файлі (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).
Додайте до Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків обов’язкові додатки (закладка «Додатки»).
Якщо додається сканована копія паспорта громадянина України у формі книжечки, обов’язковими є 1-2 сторінки, 3-6 сторінки – у разі вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні 25 і 45 річного віку, та відповідні сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання.
У разі надання сканованої копії паспорта громадянина України у формі картки, обов’язковими є лицьовий та зворотній бік ID-картки та копія документа (довідки, витягу) про реєстрацію місця проживання.
При зміні «Прізвища», «Імені» та/або «По батькові» додається сканована копія відповідного документа (свідоцтва про шлюб/ розірвання шлюбу, свідоцтва про зміну імені), що підтверджує такі зміни.
У разі подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на малолітніх осіб (до 14 років) обов’язково додається копія свідоцтва про народження дитини та копія документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронному вигляді можливе на підставі свідоцтва про народження – для малолітніх осіб (до 14 років) або паспорта громадянина України, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України.
Після додавання усіх необхідних документів натисніть кнопку «Перевірити», система здійснить автоматичну перевірку повноти заповнення полів. Якщо перевірка неуспішна, на екран виводиться повідомлення із зазначенням причини (помилки) неможливості створення та збереження документа. Якщо перевірка успішна, на екран виводиться повідомлення «Перевірено».
Після цього натисніть кнопку «Зберегти». Підпишіть сформований запит КЕП та відправте до ДПС.
У відповідь маєте отримати:
- Квитанцію №1 – Повідомлення про прийняття запиту;
- Квитанцію №2 – Повідомлення про результати обробки за формою F1414701 (для Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків).
Більш детально щодо подання Заяви ф.№ 5-ДР про внесення змін до ДРФО за допомогою Електронного кабінету - на офіційному вебсайті ДПС України https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-vidomostey/ (обрати «Порядок формування запиту щодо реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»»).
- До уваги платників податків, які використовують єдиний рахунок
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що пунктом 351.8 статті 351 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених коштів.
Покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок:
1 КРОК
Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням htts://cabinet.tax.gov.ua.
Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/»Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.
2 КРОК
Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/не бюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок» у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок(залишки)» за формою J/F1307402.
3 КРОК
Підписати документ «Визначення напряму використання коштів , сплачених на єдиний рахунок(залишки)» за формою J/F1307402 та відправити до ДПС.
4 КРОК
Отримати квитанцію №2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок(залишки)» за формою J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.
- Одноразове декларування: активи, які можна не декларувати
Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.
До активів, які вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори (тобто які можна не декларувати) відповідно до податкового законодавства належать:
– активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто на 31 серпня 2022 року);
– квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
– житловий будинок/будинки, зареєстрований встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м;
– об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м;
– земельні ділянки – сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної приватизації;
– один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).
- Приріст ПДФО на Донеччині склав майже 2 млрд гривень
За січень-листопад 2021 року від мешканців Донецького регіону до зведеного бюджету країни надійшло 13,5 млрд грн податку на доходи з фізичних осіб. Приріст надходжень зазначеного податку за відповідний період минулого року складає 1,9 млрд гривень.
Податкова служба Донеччини нагадує громадянам про можливість скористатися правом на податкову знижку.
Якщо ви у 2020 році сплачували за навчання закладам освіти, страхували себе або членів своєї сім`ї, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом або понесли витрати у зв`язку із переобладнанням транспортного засобу та інше, то можете повернути собі частину коштів, які протягом звітного року були сплачені в бюджет у вигляді податку на доходи фізичних осіб (повний перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки, визначено ст. 166 Податкового кодексу, з актуальною редацією якого платники можуть ознайомитися на сайті ДПС України https://tax.gov.ua/nk).
Громадянину, який бажає скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2020 року, необхідно до 31 грудня 2021 року подати річну податкову декларацію до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.
Шановні громадяни! Нагадуємо – якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тож, не ждіть до останнього – скористайтеся можливістю повернути свої гроші вже сьогодні!
- Порядок та термін реєстрації ПРРО
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317.
Нормами Порядку № 317 встановлено, що під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО - це унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317).
Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання.
Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці. Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Зазначена інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
- Застосування РРО та/або ПРРО за угодами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).