ПАМ'ЯТЬ ПРО ГЕРОЇВ НЕ ВМИРАЄ

Дата: 08.09.2021 15:12
Кількість переглядів: 277

8 вересня 2021 року селищний голова Василь МІТЬКО, голова Маріупольської районної ради Степан МАХСМА, голова Нікольської ветеранської організації Олег МЕНДРИН, ХУДЯКОВ Андрій - тимчасово виконуючий обов’язки начальника 1 відділення Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Наталія ПРОЦЕНКО - радник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, працівники підприємств, установ, організацій громади, військовослужбовці, представники громадських об’єднань та учнівська молодь взяли участь у мітингу з нагоди 78 річниці вигнання нацистів з Донбасу, який проходив біля пам’ятника загиблим воїнам Південного фронту (с. Шевченко Тополинського старостинського округу), на місці поховання загиблих у Другій світовій війні.

 

Саме тут, біля зниклого в повоєнні роки села Серединівка, на цій висоті 13, у вересні 1943 року велись запеклі бої.

13 серпня 1943 року почалася Донбаська стратегічна наступальна операція радянських військ і для фашистів, які оборонялися в Донбасі, створилася загроза оточення. Нацисти стали відводити свої війська від одного укріпленого рубежу до іншого. Одним із таких рубежів була позиція «Крокодил», яка тягнулася від маріупольської гавані до північно – західного пасма висот на Серединівку – Малоянисоль в напрямку Великої Новосілки.

 

9 вересня 1943 року частини радянських військ - четвертого гвардійського кавалерійського корпусу та 417 Азербайджанської стрілецької дивізії вийшли на висоту 13, де гітлерівці зайняли оборону. Розпочались важкі і кровопролитні п’ятиденні бої, під час яких загинуло 409 радянських воїнів – 5 офіцерів, 11 сержантів, 393 рядових солдати. Всі вони поховані в 2 братських могилах на кладовищі, неподалік від цього місця, але відомо тільки 113 імен загиблих воїнів, причому більше ста імен були відновлені в останні 30 років.

 

Василь Михайлович звернувся до присутніх з наступною промовою:

Шановні присутні, молодь!

Минуло вже 78 років з того переможного дня, коли було покладено край поневоленню Української землі, але і донині не втихає біль людських втрат у тій жахливій смертоносній війні.

І, нажаль, сьогодні нам також довелося побачити на власні очі, що таке війна, що таке відчуття дикого болю в душі, коли здригається рідна земля, спалахують домівки та гинуть мирні жителі…

Це надзвичайно тяжке випробування. І тепер ми всі до кінця розуміємо значення слова МИР, і якими складними є кроки до мирних днів та щасливого майбутнього.

Ми не знаємо імен всіх людей, які тут поховані. Але ми знаємо напевно: якщо ми забудемо про них, то втратимо дуже важливу частину своєї історичної пам’яті.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих, кого нема вже з нами. Ми схиляємо голову перед їх подвигом, мужністю та витримкою.

Наш святий обов’язок – зберегти пам’ять про кожного, хто боровся з ворогом на фронті чи в тилу, загинув на окупованій території, в таборах смерті, чиє життя обірвалося на шляху до Великої Перемоги у Другій світовій війні.

Від всієї души, бажаю всім присутнім та вашим родинам, щоб мир повернувся на нашу овіяну людським подвигом землю, щоб наша ненька Україна знов стала квітучим садом для нашої багато національної сім’ї, віри у краще майбутнє нашого краю та країни в цілому!

 

В ході заходу лунали пісні воєнних років у виконанні творчого колективу Темрюцького сільського центру культури та спорту, вихованцям та керівнику гуртка "Патріотичне виховання" оголошені подяки за старанність, високий патріотизм та активну участь у всеукраїнській акції "Донеччина зустрічає своїх захисників" та заході "Джура - Гвардієць Приазовья". Хвилиною мовчання, хвилиною пам’яті та покладанням ківтів вшанували пам'ять тих, хто став на шлях відстоювання миру, свободи та незалежності Батьківщини. Вони — герої, і пам’ять про них невмируща.

Всі присутні були запрошені скуштувати справжньої солдатської каші з польової кухні, яку приготували військовослужбовці частини А1556.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора