З 25 листопада 2021 р. по 10 грудня 2021 р. в Україні відбуватиметься щорічна міжнародна акція «16 днів проти насильства», яка ініційована Центром Жіночого Глобального лідерства у 1991 році з метою привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, а також захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві.

Дати початку та завершення акції вибрані не випадково. Вони поєднують заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада — Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня — Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю;

5 грудня — Міжнародний день волонтера;

6 грудня — річниця з дня «Монреальської різанини», коли 14 жінок-студенток були вбиті злочинцем лише через те, що «вони були феміністками»;

9 грудня — Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня — Міжнародний день прав людини.

Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.
         Нажаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім’ї є внутрішньою проблемою цієї сім’ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема.
         Насильство дуже часто присутнє в нашому житті і ми відіграємо в ньому певну роль. Залежно від ситуації ми є свідками, жертвами або ж кривдниками. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюється коло насильства: жертви стають кривдниками.
         Що робити у випадку насильства в сім’ї?  Складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують ваші права власності на житло, машину тощо. Визначте не одне, а декілька місць, де ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте адреси, номери телефонів людей, яким ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.
         Якщо вам уже завдали тілесних ушкоджень, обов’язково розкажіть про це працівникові поліції та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.

Що робити у разі вчинення домашнього насильства?

  • Зателефонувати в поліцію за номером 102.

  • За необхідності — звернутися за медичною допомогою —  103.

 

Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:

  • Національна "гаряча лінія" з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;

  • Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово;

  • Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;

  • Урядовий кол-центр 1545.

  • Фото без опису