1. Алгоритм дій платника податків для реєстрації ПРРО

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що з 01 січня 2022 року набрали чинності норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Увійти до приватної частини Електронного кабінету можливо за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє податкову  службу відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Нагадуємо, що ознайомитися з покроковою інструкцією щодо встановлення та налаштування ПРРО можливо в банері «Програмні РРО», який розміщено на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/.

 

2.Законом № 1525 визначено перелік електронних послуг для нерезидентів

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до Закону України від 03.06.2021 року №1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон України № 1525) до статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) включено пп. 14.1.56-5, де визначено поняття та невичерпний перелік електронних послуг, які з 01 січня 2022 року є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

До електронних послуг належать:

-  постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

-   надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

-  постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

-  надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

-  постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

-  надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

- постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

-  надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

Разом з тим, для цілей оподаткування ПДВ електронними послугами не вважатимуться:

-  постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет;

- постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;

-  постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;

-  постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;

- надання консультаційних послуг електронною поштою;

- надання послуг з доступу до мережі Інтернет.  

 

 

3.Законом № 1525 удосконалено порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі - Закон України № 1525) доповнено перелік осіб – платників ПДВ (пп. 9 п. 180.1 ст. 180 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Так, до переліку таких осіб віднесено осіб – нерезидентів, які не мають постійного представництва та постачають на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачають такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг (пп. «д» пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ).

Зазначений перелік не включає (не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ за операціями з постачання електронних послуг) осіб – нерезидентів, які:

         - постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

         - здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

         - постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

При цьому слід врахувати перелік операцій, які не належать до електронних послуг:  постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, ви наймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);  постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг; постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем; постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях; надання консультаційних послуг електронною поштою; надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

 

 

4.Ще раз  про одноразове (спеціальне) добровільне декларування!

  

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Декларантами, відповідно до абзацу 1 пункту 3 підрозділу 9розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є:

- фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи; - фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

    Одноразовому спеціальному добровільному декларуванню підлягають будь-які активи, з  яких не були сплачені, або частково сплачені податки та збори станом на 01 січня 2021 року, зокрема:

- нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості);

- рухоме майно (транспортні засоби та інші самохідні засоби та механізми, інше цінне рухоме майно: предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірне вироби тощо);

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня), іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, право грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи);

- інші об'єкти (частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом, права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності та цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші активи, у тому числі: майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власного доходу).

Відповідно до п. 8 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ запропоновано три ставки: 5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 

 

5.Щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса»

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що Державна податкова служба (далі – ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі – ПРРО Каса).

З метою завантаження програмного забезпечення перейдіть за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

ПЗ для Android

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки. Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO. Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

ПЗ для Windows

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки. Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

 

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

   

6.Увага! Розпочалася кампанія декларування доходів громадянами за

2021 рік

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що з 01 січня 2022 року стартувала  кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Конституційний обов’язок громадян відповідно до частини 2 статті 67  Конституції України – щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік.

Отже річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – декларація про доходи) за 2021 рік зобов’язані заповнити і подати громадяни, які отримали доходи, з яких торік не сплатили податок на доходи фізичних осіб.

Зокрема, обов’язок щодо подання декларації про доходи виникає у платників податків, які отримали:

- доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів належить, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземний дохід;

- в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

За вибором платника декларацію про доходи можна подати  особисто або уповноваженою на це особою, поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Заповнити декларацію та надіслати її до податкової служби в електронному вигляді з копіями первинних документів можна також за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян»).

Цей сервіс передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2021 рік – 30.04.2022.

Звертаємо увагу платників податків – фізичних осіб, що з 01 січня 2022 року діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи , яка передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії.

 

7.Програмні РРО: фіскальний чек можна перевірити в Електронному кабінеті

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з 1 січня 2022 року вступають у дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.

Суб’єкт господарювання самостійно вирішує, який вид РРО використовувати – апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.

Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.

ПРРО значно спрощує ведення готівкових операцій, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично: за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.

При використанні ПРРО можливо видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті.

 

 

  1. Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Підпунктом 6.1 пункту 6 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

  • відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

  • відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів.

Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги.

  • відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

  •  самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених пп. «а» п. 4 підрозділу 94  розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

- ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозділу 94  розділу XX «Перехідні положення».

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

 

  1. Порядок № 496: перший запис у формі ведення обліку товарних запасів

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок № 496) .

Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів. Вимоги порядку поширюються:

а) на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

      б) ФОП – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками ПДВ;

в) ФОП на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку. Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496.

ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу, веде облік також за кожним окремим місцем продажу на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розділу II Порядку № 496).

Перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такого ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:

  • графа 1 - цифра «1»;

  • графа 2 - дата внесення запису;

  • графа 3 - опис залишку товарів на початок обліку;

  • графа 4 - дата складання опису залишку товарів на початок обліку;

  • графа 5 - цифра «1»;

  • графа 7 - загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;

  • графи 6, 8, 9 - не заповнюються.

Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.