Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору – злочину геноциду, який вчинив тоталітарний сталінський режим проти нашого народу, народу України. У нашій історії є сторінки, які дуже боляче згадувати, але які неможливо забути. Злочини, які доводять, що жорстокість і цинічність не мають меж. Біди, яких нормальна людина не побажає навіть своїм ворогам. Трагедії, настільки великі, що людство ще не вигадало слів, щоб описати той біль, який пережили українці. День пам’яті жертв голодоморів, день глибокої скорботи і туги за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників. Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, став масштабною національною трагедією.
Нікольщина відчула на собі всю біль голодомору, тому кожен з нас втратив частку свого коріння. Ще живі люди, які пам'ятають Голодомор і можуть розповісти про той жахливий час.
За різними дослідженнями, від Голодомору 1932-1933 років померло від чотирьох до восьми мільйонів українців, що зіставно з втратами України у Другій світовій війні. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
Представники трудових колективів  громади взяли участь у мітингу-реквіємі з нагоди Дня вшанування пам'яті жертв Голодомору, який відбувся у смт Нікольське біля пам’ятного знака жертвам голодоморів. Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника жертвам голодоморів.