День пам’яті жертв «Грецької операції НКВС»
Щороку 15 грудня, у День пам’яті жертв «Грецької операції НКВС», вшановують пам’ять греків, репресованих радянськими каральними органами впродовж 1937-1938-го років.
Через масштаб репресій цей період в історії отримав назву «Великий терор» та спрямовувався за національною ознакою. Підтвердженням слугують так звані «національні операції» проти окремих національних груп. Грецька спільнота в Україні опиралася на потужну культурну традицію й разом з іншими розвиненими національними спільнотами ставала на заваді побудові суспільства «радянських людей». Ініціаторами спеціальних операцій проти національних меншин були персонально Й.Сталін, М. Єжов, А.Вишинський, а безпосереднім виконавцем – підконтрольний їм репресивний апарат.
12 грудня 1937-го вийшла директива №50215 НКВС, яка дала поштовх «Грецькій операції».
Перший удар на собі греки України відчули раніше: 13 листопада 1937-го Маріупольський міськпартком, розглянувши на засіданні питання «Про стан газети «Колективістис», визнав її роботу, як і діяльність самого видавництва, згубною. Наслідки цього не забарилися: 9 грудня 1937 року партійні органи закрили грецьку газету, а через кілька днів заарештували її співробітників.
Почалися арешти серед адміністрації, акторів, режисерів Маріупольського грецького робітничо-колгоспного театру. 19 грудня у Маріуполі схопили талановитого актора Саву Янгічера, якого звинуватили у «підготовці насильницького відторгнення Приазов’я від Радянського союзу».
У ніч з 23 на 24 грудня 1937 року заарештували навіть основоположника грецької літератури України Георгія Костоправа, а потім його колег Василя Галла, Харалампія Акрітаса, Амфіктіона Димітріу. Ті паростки грецької літератури, що швидко зійшли на українській землі в 1920-х — на початку 1930-х років, так само швидко обірвали і знищили. Почався один із найстрашніших періодів у житті українських греків, який науковці називають «великим терором».
Репресивна машина працювала без відпочинку, і наймасовішого удару зазнала система шкільної освіти. Свідок тих подій український педагог і краєзнавець Степан Темір згадував: «Пам’ятаю, як у грудні 1937 року в селі Македонівка ми, студенти педагогічного технікуму, проходили останню практику. Нас там і застав страшний період репресій. Тільки за одну ніч заарештували 15 людей із цього села, серед них і нашого вчителя. Наступного дня нас терміново викликали до Маріуполя. Там нам стало відомо, що репресовано й інших учителів. Під час «Грецької операції НКВС» було розгромлено редакцію газети «Колективістис», грецьку типографію, закрито грецький театр, грецький педтехнікум. У всіх грецьких населених пунктах Приазов’я скасували викладання грецькою мовою і ввели вивчення предметів російською. Це були найгірші роки нашої історії. Адже грекам довелося лише десять років вивчати рідну мову. Тепер ми знаємо, що було потім. Кілька поколінь греків взагалі не знали своєї мови».
Хвиля репресій прокотилася не тільки Донеччиною, а й іншими областями України і всього СРСР. Наприклад, у Харкові заарештували навіть Костянтина Челпана, головного конструктора двигуна танка Т-34, якого зовсім недавно відзначили високою нагородою — орденом Леніна. Під час операції, а вона тривала до осені 1938 року, всього на території СРСР за ґрати потрапили майже 20 тисяч греків, 93% з них було розстріляно.
Особливо жорстокими були дії у Донецькій області. Точну кількість жертв досі не встановлено, оскільки не всі архіви розсекречено, а поки що експерти називають такі числа: 7600—9400 потерпіли, більшість розстріляно, решта – отримали 10 років ГУЛАГу. Невідомі також місця поховань переважної більшості страчених греків.
В результаті операції була ліквідована еліта української грецької меншини. Були закриті Маріупольський грецький театр, Маріупольський грецький педагогічний технікум, грецькі національні школи. Удару було завдано по цілісному національному організму, невід’ємній складовій української історії та культури.
Репресії проти представників грецької меншини в Україні є невід’ємною частиною нашої історії. Обов’язок пам’ятати – спільне наше завдання на майбутнє.
