САЄНКО ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
САЄНКО ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
САЄНКО Віктор Олександрович народився 26 вересня 1972 року в с.Бойове Володарського району, Донецька області - український правоохоронець начальник відділу ДАІ м.Маріуполя. Загинув 9 травня 2014року під час виконання службових обов’язків.
Віктор Саєнко проходив строкову службу у десантних військах. В органах внутрішніх справ працював з 1993 року. 21 рік із своїх 41 присвятив служінню честі і справедливості, розвіявши міф про те, що між професією «співробітник державтоінспекції» та поняттям «корупція» можна ставити знак рівності. Будучи порядною людиною, він завоював бездоганну репутацію як серед колег так і серед простих маріупольців. Такі люди, як Віктор – рідкість. Працював у Державтоінспекції, розпочавши службу помічником слідчого дорожньої міліції. Займав посаду начальника відділення з оформлення дорожньо- транспортних пригод ДАЇ Маріуполя. У вересні 2008 року у званні майора був призначений на посаду начальника відділу ДАЇ Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області, де прослужив до самої смерті. Під час служби на цій посаді отримав звання підполковника.
9 травня 2014 проводив нараду з командирами силових підрозділів на 3 му поверсі в будівлі управління по вулиці Георгіївській. Близько 10-ї години почалась спроба штурму міську правління озброєними бойовиками групи «Мангуста», які зі стрільбою зайняли 1-й та 2-й поверхи. Командири підрозділів викликали підкріплення й прийняли бій. Від кулі снайпера загинув заступник командира 20-го батальйону тероборони Сергій Демиденко, смертельне поранення дістав молодший інспектор зв’язку батальйону патрульної служби Михайло Єрмоленко. Віктор Саєнко вистрибнув з 3-го поверху, вже у дворі один з нападників пострілами із автомата завдав йому трьох вогнепальних поранень, одна куля влучила у серце. Міліціонер встиг лише укритись за машиною і помер від поранень.
Його характер та загартування у десантних військах стали основою у формуванні Саєнка, як Офіцера з великої літери. Він твердо знав, що таке військова присяга і залишався вірним їй завжди. І якби пафосно це не звучало, та він жив роботою: переживаючи за свій колектив, Віктор Олександрович відмовився від лікарняного і з пораненою рукою вийшов на роботу в той роковий день. Наш земляк загинув як герой – на бойовому посту, охороняючи громадський порядок в Маріуполі.
Указом Президента України №543/2014 від 20 червня 2014р. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
31 грудня 2014 року на сесії Маріупольської міської ради синові Віктора Саєнка Євгенові було вручено посвідчення про присвоєння його батьку звання «Почесний громадянин Маріуполя»
