ЕДУАРД ОЛЕКСАНДРОВИЧ ЦЕРАХТО

Церахто

Едуард Олександрович

10.08.1968  –  28.04.2022

            Едуард Олександрович народився 10 серпня 1968року. Усе своє життя присвятив військовій справі. Гідно жив і цього ж навчав молоде покоління.

        У 1985 році здійснив свою мрію й поступив у Донецьке військово-політичне училище. Служив у десантно-штурмових військах України, брав участь у бойових діях, у 2004 році звільнився у запас. Службу закінчив заступником командира 25 окремої повітрянодесантної бригади у званні полковника.    Після чого очолив ветеранську організацію десантників бригади, яка з 2014 року брала активну участь у підтримці української армії. Едуард Олександрович мав 3 вищі освіти, займав керівні посади. Знайшов себе і в цивільному житті,останнє місце працевлаштування – регіональний керівник компанії ТОВ ЕНЕРГУМ.

        Коли в Україну прийшла біда, Едуард Олександрович без вагань 24 лютого пішов у військкомат і вже зранку 26 лютого був на передовій. Він завжди вважав, що чоловіча справа – захист Батьківщини. Загинув як офіцер, справжній патріот своєї України, 28 квітня 2022 року. Похований на Дніпропетровщині.

         У день загибелі його донька Аліна написала: «Мого батька вбили… Не «помер», «загинув» чи «не стало». Його вбили! Тому що це те, що робить війна – вбиває людей, вбиває життя.

        Мій батько – військовий пенсіонер. Коли на твою країну нападають, то «колишніх» не буває. Він – полковник, який повинен був би займатися стратегією десь у штабі, але він сидів і спав в окопах разом із солдатами, молодими хлопцями, яких не раз рятував. Він показував їм що поруч, щоб вони не боялись і разом із ними йшов до Перемоги. Ми ніколи не сумнівались, що саме так він зробить, бо натура така. Але коли солдат цілує мамі руки й каже, що таких полковників він ніколи не бачив і не думав, що вони існують, то сльози не спинити, бо пишаєшся ще сильніше.

        Я вдячна його бойовим побратимам та ЗСУ – наші, дійсно, своїх не кидають!

       Я не хочу злитись, ненавидіти, я хочу пам’ятати…. Пам’ятати його усміхненим і добрим, смішним і серйозним, розумним і цікавим, добрим і дбайливим,люблячим і вірним, іноді упертим і завжди принциповим, коли справа стосується важливих речей.

        Мій батько жив та воював ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ І СВОБОДУ УКРАЇНИ! За те, щоб діти на онуки пишались тим, що ми - українці і вільно розмовляли своєю мовою.

       Рабів до раю не пускають!»

         За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 01 лютого 2023 року № 54/2023 орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено полковника 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ЦЕРАХТО Едуарда Олександровича (посмертно). Нагорода 24 травня 2023 року вручена дружині Ірині ЦЕРАХТО. Вічна слава загиблим героям! Слава Україні!

Герої будуть жити в наших серцях,поки буде жива людська пам’ять про них.