Новини

Державний Герб України —це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією.   19 лютого1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців.   Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.   Ми пишаємося своїми національними символами, традиціями, культурою та людьми. Цінуймо своє, шануймо символи! З Днем Державного Герба!

Сьогодні, 18 лютого 2022 року, селищний голова Василь МІТЬКО провів виїзний прийом громадян у Бойовському старостинському окрузі. На прийом звернулись мешканці с.Бойове, Малинівка, Суженка з питаннями щодо недопущення закриття школи у с.Бойове, роботи аптеки, капітального ремонту дороги, ремонту павільйону зупинки, вирубки посадок, виділення дров, оформлення матеріальної допомоги, забезпечення житлом учасника АТО, питання підвозу дітей до смт Нікольське для відвідування гуртків та спортивних секцій. На переважну більшість питань від мешканців округу були надані усні роз'яснення , інші питання поставлені на контроль та будуть вирішені у визначений законодавством термін.  

17 лютого 2022 року відбулась зустріч селищного голови Василя МІТЬКО з мешканцями с.Новоянисоль. На зустрічі були присутні перший заступник селищного голови Сергій ЮЗВІНКЕВИЧ, заступник селищного голови Тетяна МАРТИЩЕНКО, начальник відділу земельних ресурсів та розвитку сільських територій Михайло МЄСКЄВ, директор КНП "Нікольський ЦПМСД" Олена ЧЕРНИЦЯ. Мешканці звернулись до голови з питаннями, які турбують їх вже не перший рік. Основне питання - не допустити закриття фельдшерського пункту та скорочення ставки фельдшера, щоб жителі не залишились без первинної медичної допомоги. Селищний голова та директор КНП "Нікольський ЦПМСД" надали роз'яснення про роботу та фінансування медичних установ, про необхідність заключення декларацій з лікарями. Також були звернення з питань ремонту доріг, встановлення освітлення, заключення договорів на вивіз сміття та встановлення контейнерів, перевезення дітей шкільними автобусами, надійшли скарги на графік руху рейсового автобусу. Всі питання будуть вирішені у найближчий час.

Герої Небесної Сотні 20 лютого - День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні. 21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Подвиг Героїв Небесної Сотні надихнув на боротьбу з російською агресією сотні тисяч українців. Перші силові протистояння розпочалися 19 січня 2014 року на вулиці Михайла Грушевського. Майданівці, обурені ухваленням Верховною Радою “диктаторських” законів, які суттєво обмежували права громадян на протест, тоді вперше підпалили автомобільні шини і зробили димову завісу. Міліція застосувала помпові рушниці, водомети, світлошумові гранати, сльозогінний газ, травматичну зброю. 22 січня смертельні вогнепальні поранення на вулиці Михайла Грушевського отримали вірменин Сергій Нігоян (с. Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, 20 років), білорус Михайло Жизневський (м. Гомель, Білорусь, 25 років) та українець Роман Сеник (с. Наконечне Друге, Яворівський район, Львівська область, 45 років). Іще одного учасника протестів, Юрія Вербицького (м. Львів, 50 років), викрали з лікарні, а через добу знайшли мертвим зі слідами катування у лісі під Києвом. Після травм, одержаних цього дня біля стадіону “Динамо”, 28 січня помер Олександр Бадера (м. Володимир-Волинський, Волинська область, 66 років). 18 лютого – на той час, коли Верховна Рада України мала розглянути зміни до Конституції щодо обмеження повноважень Президента, штаб національного спротиву організував “мирний наступ” з Майдану до парламенту. Водночас на Парковій алеї збиралися прибічники Антимайдану. Епіцентром протистояння між бійцями “Беркуту” і мітингувальниками став Маріїнський парк і Кріпосний провулок, через який могли відстати маніфестанти. На Кріпосному провулку того дня було вбито Володимира Кіщука, підприємця з Димера (с. Новгород, Розівський район, Запорізька область, 57 років), бійця 21-ї сотні Самооборони Майдану Сергія Шаповала (м. Київ, 44 роки), підприємця Ігоря Сердюка (м. Кременчук, Полтавська область, 44 роки), Сергія Дідича (с. Стрільче, Городенківський район, Івано-Франківська область, 44 роки), сотника Самооборони, голову осередку партії “Свобода” з Івано-Франківщини. У Маріїнському парку в цей час відбувалися зіткнення між учасниками Самооборони Майдану та бійцями внутрішніх військ і так званими тітушками. Там до смерті забили десятника 3-ї сотні Самооборони, 49-річного Андрія Корчака, будівельника зі Львівщини (м. Борислав). Боєць 15-ї сотні Самооборони Майдану охоронець Артем Мазур (м. Хмельницький, 26 років) отримав тяжкі рани, від яких помер у лікарні 3 березня 2014 року. 5 березня 2014 року унаслідок травм, одержаних 18 лютого, у лікарні обірвалося життя Василя Шеремета (смт. Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 64 роки). За тиждень у морзі виявили тіло ще одного учасника “мирного наступу” – Віктора Прохорчука (смт. Володарськ-Волинський, Житомирська область, 35 років), який зник 18 (за іншими даними 19) лютого 2014 року. Цього ж дня на Трухановому острові в Києві знайшли тіло учасника Самооборони Майдану з Донеччини Володимира Наумова (с. Шевченко, Добропільський район, Донецька область, 43 роки), якого в ніч із 17 на 18 лютого затримали беркутівці. Тяжкі рани під час атаки “Беркута” і витіснення протестувальників до майдану Незалежності отримав офіцер ВМФ у відставці Іван Наконечний (м. Київ, 82 роки). Через три тижні, 7 березня 2014 року, він помер у лікарні від черепно-мозкової травми. Від травми помер у лікарні 11 квітня 2014 року 72-річний мешканець Києва Анатолій Нечипоренко (смт. Брусилів, Житомирська область), охоронець гаражного кооперативу. Приблизно о 16:20 війська “Беркуту” захопили верхню барикаду на вулиці Інститутській біля станції метро ”Хрещатик”. Люди потрапили у тисняву через надто вузький прохід барикади. Опісля того на ній знайшли мертвими Антоніну Дворянець (м. Чорнобиль, Київська область, 61 рік) та Зураба Хурцію (м. Сенакі, Грузія, 53 роки). В обох причина смерті – гостра серцева недостатність, ймовірно, спричинена тиснявою та стресом. Правдоподібно, що під час цих подій із житомирянином Яковом Зайком (с. Делятичі, Новогрудський район, Гродненська область, Білорусь, 73 роки), народним депутатом України І скликання, стався інфаркт. Він помер у районі станції метро “Театральна”, де не було зіткнень. Ближче до вечора військовослужбовці внутрішніх військ зайняли Український дім і розібрали барикаду на розі Хрещатика та Трьохсвятительської, а “Беркут” – майданчик біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Міліція через гучномовці оголосила початок “антитерористичної операції” і за підтримки двох бронетранспортерів силовики розпочали наступ з Європейської площі. На Майдані тоді перебувало до 20 тисяч осіб. Смертельні кульові поранення отримали підприємець і художник зі Жмеринки Валерій Брезденюк (с. Копайгород, Барський район, Вінницька область, 50 років), активіст IT-спільноти Майдану Сергій Бондарев (м. Краматорськ, Донецька область, 32 роки), волонтер Медичної служби Майдану, колишній міліціонер, Василь Прохорський (с. Щуча Гребля, Бахмацький район, Чернігівська область, 33 роки), студент Київського національного університету будівництва та архітектури Олександр Плеханов (м. Київ, 22 роки), який помер у 17-й міській лікарні через кілька годин. Під час бою за барикаду біля Будинку Федерації профспілок України вибух гранати поранив учасника Самооборони Майдану Олександра Капіноса – фермера із Тернопільщини (с. Дунаїв, Кременецький район, 29 років). Він помер у лікарні 19 лютого після чотиригодинної операції. Кульове поранення одержав інженер-автомеханік із Полтавщини Андрій Черненко (с. Слободо-Петрівка, Гребінківський район, 35 років), котрий помер того ж дня в лікарні № 17. Пізно ввечері мітингувальникам вдалося відбити атаку з боку Європейської площі. На Майдані було багато поранених, між яких ветеран війни в Афганістані, київський залізничник Віктор Орленко (с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 52 роки). Після важкого поранення він тривалий час лікувався, однак помер у Києві 3 червня 2015 року. Від кульових поранень на барикаді біля Будинку Федерації профспілок України загинув киянин Володимир Кульчицький (64 роки). Вночі було смертельно поранено ветерана військово-морського флоту, майстра спорту киянина Віктора Швеця (58 років) і будівельника зі Львова Володимира Бойківа (59 років). Ближче до півночі на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської з’явилося угруповання тітушок. “Беркут” зробив чергову невдалу спробу захопити майдан Незалежності. На Великій Житомирській від вогнепального поранення загинув майстер декоративного садівництва Віталій Васільцов (с. Гаврилівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 36 років), який віз медикаменти для медпунктів, облаштованих у головному храмі Михайлівського Золотоверхого собору та у трапезній церкві Івана Богослова. Внаслідок зіткнень цього дня загинули 20 осіб. Близько 500 протестувальників було поранено. 19 лютого вночі тривав штурм Майдану силовиками. Вогнепальне поранення в голову отримав майданівець, волинянин, який останні роки мешкав у Києві, Юрій Сидорчук (с. Дерно, Ківерцівський район, Волинська область, 53 роки). У комі його відвезли до лікарні. Він помер 28 червня 2014 року, так і не вийшовши з коми. На розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської журналіст видання “Вести” В’ячеслав Веремій (м. Київ, 33 роки) намагався фотографувати з таксі натовп тітушок. Журналіста витягли з машини, побили палицями, а потім вистрілили в груди. Уранці він помер. Уночі спалахнула пожежа в Будинку Федерації профспілок України. У вогні отримав несумісні із життям травми член молодіжної дефлімпійської збірної України з боротьби Дмитро Максимов (м. Київ, 19 років). Після пожежі знайшли тіла Володимира Топія (м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, 58 років) та Олександра Клітинського (с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область, 25 років), які загинули, допомагаючи евакуювати поранених зі шпиталю в Будинку профспілок. Іще один евакуйований поранений, що перебував у будівлі, Юрій Пасхалін (с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, 30 років), помер у лікарні. Барикаду на Хрещатику остаточно зруйнували, а від Будинку профспілок до монумента Незалежності простягалася вогняна барикада. Протестувальники підпалили намети між стелою Незалежності та консерваторією, щоб продовжити вогняну барикаду довкола Майдану. Зранку на Майдан постійно прибували люди, зокрема, автобуси зі Львова. Протестувальники змогли укріпити барикади. Сутички того дня були локальними. У цей же день у Хмельницькому під стінами управління СБУ отримала смертельне поранення в голову та груди учасниця місцевого Майдану, уродженка Донеччини Людмила Шеремет (м. Макіївка, Донецька область, 71 рік). Вона померла 22 лютого 2014 року в місцевій лікарні. 20 лютого зранку пролунали перші постріли з боку силовиків. Розпочався перший прорив протестувальників. Смертельного поранення зазнали Олександр Балюк (с. Пилиповичі, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 39 років), Георгій Арутюнян, який останні роки жив у Рівному (м. Батумі, Грузія, 50 років), фермер Богдан Вайда (м. Стебник, Львівська область, 48 років), будівельник із Київщини Ігор Пехенько (м. Київ, 43 роки), Віталій Смоленський (с. Фурманка, Уманський район, Черкаська область, 29 років), Максим Шимко (м. Вінниця, 33 роки), історик Богдан Сольчаник (м. Старий Самбір, Львівська область, 28 років) та підприємець Андрій Саєнко (м. Сміла, Черкаська область, 51 рік). Біля Жовтневого палацу смертельно поранили Віталія Коцюбу (с. Вороблячин, Яворівський район, Львівська область, 31 рік), підприємця Олексія Братушку (м. Суми, 38 років), машиніста-залізничника Богдана Ільківа (смт. Щирець, Пустомитівський район, Львівська область, 51 рік). Почалася друга хвиля наступу на вулиці Інститутській, під час якої смертельних вогнепальних поранень зазнали Василь Мойсей (с. Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, 21 рік), Василь Аксенин (с. Литячі, Заліщицький район, Тернопільська область, 52 роки), Іван Тарасюк (с. Залісоче, Ківерцівський район, Волинська область, 21 рік), Ігор Дмитрів (м. Калуш, Івано-Франківська область, 30 років). Куля поцілила також у будівельника зі Львова Андрія Дигдаловича (с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, 40 років), який намагався допомогти пораненому Ігореві Дмитріву. Зранку також загинули 31 майданівець: Назар Войтович (с. Травневе, Збаразький район, Тернопільська область, 17 років), Іван Бльок (м. Городок, Львівська область, 40 років), Сергій Байдовський (м. Нововолинськ, Волинська область, 23 роки), Андрій Мовчан (с. Великі Осняки, Чернігівська область, 34 роки), Сергій Кемський (м. Керч, 32 роки), Микола Дзявульський (с. Чагерне, Ємельянівський район, Красноярський край, Росія, 55 років), Валерій Опанасюк (м. Рівне, 42 роки), Анатолій Корнєєв (с. Цвіклівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 53 роки), Сергій Бондарчук (с. Губин, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 52 роки), Ігор Костенко (с. Зубрець, Збаразький район, Тернопільська область, 23 роки), Олександр Щербанюк (с. Котелево, Новоселицький район, Чернівецька область, 46 років), Едуард Гриневич (с. Деревок, Любешівський район, Волинська область, 28 років), Олег Ушневич (м. Дрогобич, Львівська область, 31 рік), Анатолій Жаловага (м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область, 33 роки), Володимир Жеребний (с. Вишня, Городоцький район, Львівська область, 28 років), Роман Варениця (с. Старий Яр, Яворівський район, Львівська область, 35 років), Роман Точин (м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 43 роки), Юрій Паращук (м. Тальне, Черкаська область, 47 років), Ігор Ткачук (м. Знам'янськ, Калінінградська область, Росія, жив у с. Велика Кам'янка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 38 років), Володимир Зубенко (м. Харків, 22 роки), Іван Пантелєєв (с. Дмитрівка, Ясинуватський район, Донецька область, 32 роки), Устим Голоднюк (м. Збараж, Тернопільська область, 19 років), Роман Гурик (м. Івано-Франківськ, 19 років), Євген Котляр (м. Харків, 33 роки), Микола Паньків (с. Липники, Львівська область, 39 років), Олександр Царьок (с. Калинівка, Васильківський район, Київська область, 55 років), Володимир Чаплінський (м. Обухів, Київська область, 44 роки), Йосип Шілінг (с. Вороблевичи, Дрогобицький район, Львівська область, 61 рік), Віктор Чміленко (м. Бобринець, Кіровоградська область, 52 роки), Олександр Храпаченко (м. Рівне, 26 років), Леонід Полянський (м. Жмеринка, Вінницька область, 38 років). Ввечері куля влучила у киянина Володимира Мельнічука (39 років), який стояв біля входу в Жовтневий палац. Так, загалом 20 лютого загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб. З боку силовиків за всі дні протистоянь загинуло 17 осіб. Вночі Верховна Рада України ухвалила постанову про засудження насильства в країні та заборонила проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких різновидів зброї та спеціальних засобів проти громадян України. 25 лютого від отриманих під час Революції Гідності травм помер Ігор Бачинський (м. Боярка, Київська область, 30 років). 13 березня у Донецьку після мітингу “За єдину Україну” вбили учасника Революції Гідності Дмитра Чернявського (с. Хромове, Бахмутський район, Донецька область, 22 роки). До Небесної Сотні віднесено також загиблих від учасників проросійсько-сепаратистських угруповань на Донеччині – Володимира Рибака (м. Горлівка, Донецька область, 42 роки), Юрія Поправку (с. Морозівка, Баришівський район, Київська область, 18 років), Юрія Дяковського (м. Стрий, Львівська область, 25 років), викрадених 17 квітня 2014 року. Їхні тіла знайшли 19, 22 та 28 квітня 2014 року відповідно. Окрім цього, Героями Небесної Сотні є Павло Мазуренко (м. Любар, Житомирська область, 42 роки), якого 18 грудня 2013 року побили силовики через те, що, на їх думку, він бере участь в Євромайдані; Тарас Слободян (м. Тернопіль, 31 рік), який приїздив на Майдан, а у грудні зник, його понівечене вибухом тіло знайшли на Сумщині; Віктор Хомяк (с. Голишів, Волинська область, 55 років), чиє тіло знайшли зі слідами катувань на каркасі металевої ялинки (“Йолки”) на майдані Незалежності; Сергій Синенко (с. Володимирівське, Запорізька область, 35 років), учасник Автомайданів Запоріжжя та Дніпропетровська (тепер – Дніпро), якого живцем спалили в автомобілі 13 лютого 2014 року; учасник Волинської сотні Самооборони Іван Городнюк (м. Березне, Рівненська область, 29 років), якого побили 19 лютого і помер 20 лютого; Віктор Чернець (с. Подібна, Маньківський район, Черкаська область, 36 років) – 19 лютого його збила машина на трасі Одеса–Київ, коли він разом з іншими активістами намагався перекрити дорогу до Києва машинам із тітушками та силовиками; Андрій Цепун (м. Київ, 35 років), котрого 20 лютого під час блокування в’їзду до столиці жорстоко побили, він помер від черепно-мозкової травми; Максим Горошишин (с. Басань, Пологівський район, Запорізька область, 24 роки), який 23 лютого помер від травм, одержаних 19 лютого; Олександр Подригун (с. Залужжя, Білогірський район, Хмельницька область, 42 роки), якого 21 лютого знайшли з важкими травмами голови, що й стали причиною його смерті 23 лютого; волонтерка Ольга Бура (с. Ріпнів, Буський район, Львівська область, 27 років), яка померла 10 березня через рану, отриману на Майдані; Петро Гаджа (м. Рахів, Закарпатська область, 47 років), який помер у лікарні у березні 2014 року через опіки бронхів і легенів унаслідок застосування силовиками отруйного газу біля Верховної Ради; Богдан Калиняк (м. Коломия, Івано-Франківська область, 52 роки) у січні потрапив під струмінь водомету на вулиці Михайла Грушевського, після чого захворів і помер у лікарні; Давид Кіпіані (м. Тбілісі, Грузія, 33 роки), який брав активну участь у подіях 20 лютого, а в ніч на 21 лютого помер через серцевий напад; Михайло Костишин (с. Нижній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 42 роки) помер 26 лютого від травм, отриманих на Майдані; Дмитро Пагор (с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область, 21 рік), який помер від вогнепального поранення біля будівлі СБУ у Хмельницькому; Андрій Позняк (с. Борівка, Макарівський район, Київська область, 25 років), якого зі смертельним вогнепальним пораненням у голову знайшли в центрі Києва 3 березня 2014 року; Василь Сергієнко (м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 57 років), закатованого в лісі під Корсунем-Шевченківським 4 квітня 2014 року.

  Сьогодні о 17-26 до Маріуполя прибув “Потяг Єдності”, який курсує із Заходу на Схід України за маршрутом Рахів - Маріуполь. Це символічний поїзд, який провіз прапор України через 12 областей нашої держави, який об'єднує нашу країну від Закарпатської області до Донецької. Для Маріупольського району - це дуже важливо. Ця акція - частина святкування Дня Єдності. Цей прапор - це символ єднання, а в єдності наша сила. На всіх станціях під Державний Гімн України прапор підписували очільники регіонів та міст. Потяг зустрічали заступник голови Донецької облдержадміністрації Вадим ФІЛАШКІН, керівництво Маріупольського району, голови громад району, керівники ВЦА, громадськість. Свій підпис від імені громади на цьому прапорі поставив селищний голова Василь МІТЬКО. Єдність — в наших серцях, це єдність думки. Разом ми сильні і непереможні!  

На порядку денному було 6 питань. Депутати прийняли звернення ради до мешканців громади щодо поточної безпекової ситуації, готовності влади до реагування та необхідності зберігати спокій. З метою підтримки підрозділів територіальної оборони та військових частин до виконання визначених законодавством завдань затвердили Програму забезпечення заходів з підготовки територіальної оборони Нікольської селищної ради на 2022-2024 роки та Програму підтримки військових частин, які базуються на території селищної громади. Перед депутатами виступив Олександр ІВАНОВ - майор військової частини, яка базується на території ради, розповів про ситуацію, яка склалась на сьогодні та про плани щодо подальшої співпраці з громадою у різних сферах. З фінансових питань, а саме: про облікову політику та організацію бухгалтерского обліку селищної ради доповіла Світлана ЗУБКО - начальник відділу бухгалтерського обліку, відзвітувала про виконання бюджету селищної ради за 2021 рік Оксана ПОКЛОНСЬКА - начальник фінансового відділу селищної ради. Всі рішення сьогодні були прийняті депутатами селищної ради одноголосно.    

       З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість Указом Президента 16 лютого 2022 року оголошено Днем єднання.            Перед адмінбудівлею селищної ради зібрались жителі громади, депутати, представники трудових колективів підприємств та організацій з прапорами, прапорцями та жовто-блакитними стрічками, аби показати своє прагнення до єднання суспільства у ці непрості часи, коли  Російська влада погрожує Україні та Європі, висуваючи ультиматуми й вимагаючи так званих «гарантій безпеки» для себе, при цьому абсолютно нехтуючи такими ж правами інших держав, коли  точиться інформаційна війна, постійно  нагнітається  безпекова ситуація.        Нікольська селищна рада, депутатський корпус  повністю підтримує зусилля Президента України Володимира Зеленського, вітчизняних дипломатів, а також наших захисників – Збройні сили України.         Селищний голова Василь МІТЬКО  звернувся до мешканців громади   із закликом не поширювати панічні настрої, чутки та російську пропаганду, не піддаватися на інформаційно-психологічні атаки й не підігрувати агресору. Наш спокій допомагає владі, дипломатам і силовикам гідно виконувати свою роботу із захисту держави та українців. Громадяни мають продовжувати працювати, не змінювати свій звичайний спосіб життя – це забезпечить нормальну економічну діяльність, а отже, і можливість Збройних сил захищати Україну так, як потрібно, і стільки, скільки потрібно.   Також перед громадою виступили Олександр ІВАНОВ - майор морської піхоти, Валентин АЗАМАТ -начальник Нікольського відділення поліції, Олена ЧЕРНИЦЯ - директор КНП "ЦПМСД" та Андрій ХУДЯКОВ - заступник начальника 1 відділу  Маріупольського районного центру комплектування та соціальної підтримки, який передав естафету до Дня Єднання розпочату сьогодні у м.Маріуполі та пов'язав жовто - блакитну стрічку на руку селищному голові.         На знак нашої єдності  і впевненості у своїй державі ми підняли  Державний Прапор України на будинках і спорудах у всіх населених пунктах селищної ради та всі разом заспівали  Гімн України.

Афганістан. Для багатьох родин нашої країни це не просто географія . Це частина життя, яку неможливо забути, про неї важко говорити, але дуже потрібно, особливо сьогодні, коли війна з її болісними втратами прийшла і на землю України. Війна в Афганістані тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року – 2238 днів. 160 тисяч українців воювали в Афганістані, більше 8 тисяч отримали поранення, з них 4 687 повернулися додому інвалідами. 15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу. У смт Нікольське у цей день біля пам'ятного знаку відбулось покладання квітів у пам'ять воїнів-афганців. Загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання. У селищному будинку культури відбулись урочисті збори. До воїнів -інтернаціоналістів звернувся селищний голова Василь МІТЬКО: "Шановні земляки, учасники бойових дій, воїни-інтернаціоналісти, ветерани Афганської війни! 15 лютого щорічно відзначаємо День вшанування учасників бойових дій на території інших держав тих, кому довелося в мирні повоєнні роки виконувати нелегкий інтернаціональний обов’язок в «гарячих точках»: Афганістані, Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Єфіопії, Сирії, Іраку та інших країнах світу. Але багатьом солдатам не судилося ступити на рідну землю. Священною є пам’ять про їх героїзм та мужність при виконанні інтернаціонального обов’язку та готовність платити найдорожчу ціну – своє життя. І в наш час чимало учасників збройних конфліктів продовжують служіння Україні на території інших держав, демонструючи приклад свідомого виконання обов’язків для нинішнього покоління воїнів. Схиляємо голови на знак шани та глибокої вдячності за подвиг та витримку! Честь і слава вам, шановні ветерани Афганістану! Низький уклін батькам та матерям, які виховали Героїв. Ми пам’ятаємо і завжди пам’ятатимемо про кожного воїна-інтернаціоналіста". Своїх побратимів привітав Анатолій ГУЦ - голова Нікольської організації воїнів – інтернаціоналістів «Побратим». Куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у миротворчих операціях, вони завжди чесно й сумлінно виконували обов’язок, покладений на них військовою присягою. Але примусити битися серця тих, хто загинув, - неможливо; залікувати зранену душу, не залишивши на ній рубців, – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш побратима, – неможливо. Свої пісні присутнім подарували Олександр Дудник – соліст та керівник народного ансамблю «Апрель » Темрюцького сільського центру культури і спорту, Данило Лебідь – соліст Республіканського сільського будинку культури, Сергій Безлюдній - соліст Темрюцького сільського центру культури і спорту, вокальний ансамбль «Натхнення» Нікольського селищного будинку культури, вокальний ансамбль «Сузір’я» Нікольської мистецької школи імені Доната Патричі (керівник Валентина Лозінська).  

Таке рішення було ухвалене на засіданні Держкомісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулося сьогодні під головуванням міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова.